| Catalan |
| has gloss | cat: La utilitat marginal és un constructe sobre el valor que introdueixen certes teories econòmiques que representa quantitativament la utilitat o satisfacció que ofereix un agent econòmic un bé per cada dosi addicional que aquest consumeixi. El concepte dutilitat marginal aclareix el vell enigma de laigua i els diamants. El preu dun bé es defineix a través de la seva utilitat marginal, no a través de la utilitat objectiva. Allà on laigua està disponible en abundància, la seva utilitat marginal és baixa, la utilitat marginal dels diamants és alta a causa de la seva raresa. |
| lexicalization | cat: utilitat marginal |
| Czech |
| has gloss | ces: Marginalismus je ekonomická teorie vycházející nikoliv z průměrných, ale z mezních hodnot. Marginalistický koncept pracuje s pojmy jako mezní náklady, mezní produktivita, mezní užitečnost, zákon klesající míry substituce a zákon klesající mezní užitečnosti. „Marginální“ (mezní) zde znamená, že ekonomové se zaměřují na to, co se stane, když se na předmět zájmu aplikuje „malá změna“. V blízkosti mezních hodnot vedou malé změny k diametrálně odlišnému chování ekonomických subjektů. |
| lexicalization | ces: Marginalismus |
| German |
| has gloss | deu: Als Grenznutzenschule bezeichnet man mehrere, Anfang der siebziger Jahre des 19. Jahrhunderts in England, Österreich und der Schweiz praktisch zeitgleich erneut aufgekommene Theorierichtungen der Volkswirtschaftslehre, die den Begriff des Nutzens in den Mittelpunkt stellt und auf diesem Wege die Lösung des klassischen Wertparadoxon anstrebt. Bis ungefähr zum ersten Weltkrieg gelten die Grenznutzenschulen, deren Überlegungen Auslöser der sogenannten „Marginalistischen Revolution“ waren, als in der volkswirtschaftlichen Theorie vorherrschend, auch in der modernen Volkswirtschaftslehre sind die weiterentwickelten Überlegungen von wesentlicher Bedeutung. Elementare Grundlagen zur theoretischen Fundierung der verschiedenen Grenznutzenschulen wurden bereits einige Jahre zuvor durch Hermann Heinrich Gossen in den Gossenschen Gesetzen formuliert. Der zentrale Begriff des Grenznutzens ist dabei als der Nutzen der letzten bedarfsdeckenden und verfügbaren Einheit eines Gutes zu verstehen, der Wert eines Gutes wird also durch die subjektive Wertschätzung seiner jeweils letzten Einheit („Grenzeinheit“) bestimmt. |
| lexicalization | deu: Grenznutzenschule |
| Estonian |
| has gloss | est: Marginalism on majandusteooria mikroökonoomikas, mis uurib tarbimist, nõudlust, pakkumist. Peaaegu samasugust majandusteooriate ja teadlaste koolkonda, rõhuasetusega Ameerika majandusteadlastele, kutsutakse USA käsitluse järgi neoklassikaline majandusteadus. |
| lexicalization | est: Marginalism |
| Basque |
| has gloss | eus: Eskola marjinalista edo marjinalismoa XIX. mendean zehar garatzen joan zen eskola ekonomiko bat izan zen, harik eta 1870 hamarkadan Iraultza Marjinalista izenekoa gertatu zen arte, William Stanley Jevons, Lausanako eskolako Léon Walras eta austriar eskolako Carl Menger ekonomialarien eskutik, non marjinalismoaren kontzeptu nagusia, utilitate marjinala alegia, teoria ekonomiko nagusien baitan sartu zen. Eskola marjinalistaren arabera, teoria ekonomikoak eratzeko oinarrizko kontzeptuak era marjinalean definitu behar dira, kontsumitu edo ekoiztutako azken unitateari buruz. Horrela, ondasun baten balioa homogenoa baizik eta subjetiboa eta aldakorra dela baieztatzen dute eta kontsumitu den azken unitateak ematen duen utilitateak (asea, gozamena edo plazerra) irudikatzen duela ondasunaren balioa. Adibidez, uraren balioa aldakorra izango da egoera zein den: pertsona bat oso egarri badago, uraren balioa edo utilitatea oso handia izango da; bere egarria asetu ahala, uraren utilitate marjinala murrizten doa; bere egarria guztiz asetu duenean, berriz, uraren utilitatea oso txikia izango da eta pertsona horrek urari ematen dion balioan islatuko da utilitate eskas hori. |
| lexicalization | eus: marjinalismo |
| Persian |
| lexicalization | fas: مارژینالیسم |
| Finnish |
| has gloss | fin: Marginalismi tai marginaalinen arvoteoria on taloustieteellinen teoria, jonka mukaan asioiden arvo määräytyy kuluttajan rajahyödyn perusteella. Sen perusidean mukaan tärkein päätös tehdään viimeisen kulutetun tai tuotetun hyödykkeen kohdalla. |
| lexicalization | fin: Marginalismi |
| French |
| has gloss | fra: En économie, le marginalisme est la théorie économique reposant sur lidée que la valeur économique résulte de « lutilité marginale ». Cette théorie s'est développée autour de 1870, elle a été surnommée « révolution marginale », et a abouti à la « révolution néoclassique ». |
| lexicalization | fra: marginalisme |
| Italian |
| has gloss | ita: Il marginalismo è una corrente di pensiero sviluppatasi in ambito economico tra il 1870 e 1890. |
| lexicalization | ita: marginalismo |
| Japanese |
| has gloss | jpn: 限界効用理論（げんかいこうようりろん、）とは、限界効用概念を軸にして形成された経済学上の理論。1870年代にウィリアム・スタンレー・ジェヴォンズ、カール・メンガー、レオン・ワルラスによって樹立された理論である。 |
| lexicalization | jpn: 限界効用理論 |
| Polish |
| has gloss | pol: Prawo malejącej użyteczności krańcowej – prawo ekonomiczne, w myśl którego korzyść krańcowa każdej kolejnej konsumowanej jednostki dobra jest mniejsza od korzyści krańcowej poprzedniej jednostki dobra. Tym samym konsument zwiększając konsumpcję o kolejne jednostki powoduje zwiększenie odnoszonych korzyści, ale przyrost tych korzyści z każdą jednostką dobra jest coraz mniejszy. |
| lexicalization | pol: Prawo malejącej użyteczności krańcowej |
| Portuguese |
| has gloss | por: Revolução Marginalista é o nome que se deu ao surgimento, (quase) simultâneo e independente, no final do século XIX, de uma série de obras que trouxeram os fundamentos para uma nova concepção da Economia, e que contribuíram para transformá-la numa ciência exata. |
| lexicalization | por: Revolução marginalista |
| Russian |
| has gloss | rus: Маржинализм (, от — край) — направление в экономической науке, признающее принцип снижающейся предельной полезности фундаментальным элементом теории стоимости; возникло в 70-е гг. XIX века в форме т. н. «маржинальной революции». Основателями школы (The Revolutionaries) являются К. Менгер, У. С. Джевонс и Л. Вальрас. Основными предшественниками данного направления (Main Proto-Marginalists) считаются французские ученые О. Курно и Ж. Дюпюи, а также немцы И. фон Тюнен и Г. Госсен. Основной причиной возникновения маржинализма считается необходимость поиска условий, при которых данные производительные услуги распределялись бы с оптимальным результатом между конкурирующими направлениями использования. Подобная смена парадигмы экономической теории, в свою очередь, была обусловлена бурным развитием промышленности и прикладных наук. |
| lexicalization | rus: маржинализм |
| Slovak |
| has gloss | slk: Marginalizmus je myšlienkový smer založený na teórii marginálneho (hraničného) úžitku. |
| lexicalization | slk: Marginalizmus |
| Swedish |
| has gloss | swe: Marginalnytteteorin (även gränsnytteteorin) är en nationalekonomisk värdelära, det vill säga en teori om hur varor får sitt marknadspris. Teorin uppkom på 1870-talet och revolutionerade nationalekonomin. |
| lexicalization | swe: marginalnytteteorin |
| Ukrainian |
| has gloss | ukr: Маржиналі́зм ( — додатковий) — напрям економічної теорії кінця ХІХ ст., який широко використовується в аналізі економічних процесів і законів граничної величини. Термін «маржиналістська революція» зазвичай використовується в зв'язку з майже одночасними, але абсолютно незалежними відкриттями на початку 70-х років XІ в. У. Джевонсом, К. Менгером і Л. Вальрасом принципу знижувальної граничної корисності, як фундаментального елемента при побудові нового типу статичної мікроекономіки. Найважливіші елементи маржинализму як напрямку фінансової науки: |
| lexicalization | ukr: маржиналізм |
| Chinese |
| has gloss | zho: 边际主义在经济学中指由边际效用和边际成本（参看：边际）发展而来的经济学理论。边际效用理论是在1870年左右，是由英格兰的威廉姆·斯坦利·杰文斯、奥地利的卡尔·门格尔和瑞士的利昂·瓦尔拉斯各自独立发展起来的，他们最终使边际主义广泛流传，但是赫尔曼·海因里希·戈森（HH Gossen）早就指出了交换价值和边际效用之间的关系。经济学思想的这次变革被称作新古典主义革命或边际革命。 |
| lexicalization | zho: 边际主义 |
