| Afrikaans |
| has gloss | afr: Die Fins-Oegriese tale is die taalgroep wat Fins, Esties en Hongaars insluit - al drie nie-Indo-Europese tale met 'n beduidende aantal sprekers in Europa (en ook ampstale van die Europese Unie). Hulle maak deel uit van die Oeraalse taalfamilie. |
| lexicalization | afr: Fins-Oegriese taalfamilie |
| lexicalization | afr: Fins-Oegriese tale |
| Arabic |
| has gloss | ara: اللغات الفينية الأوغرية مجموعة من اللغات ضمن عائلة اللغات الأورالية ، و تضم الفنلندية ، الإستونية و المجرية و ما يتصل بها من لغات . و تشمل عائلتي اللغات الفينية البيرمية و اللغات الأوغرية. |
| lexicalization | ara: لغات فينية أوغرية |
| Belarusian |
| lexicalization | bel: Фіна-вугорскія мовы |
| Bosnian |
| lexicalization | bos: Ugro-finski jezici |
| Breton |
| has gloss | bre: Un isfamilh eus ar yezhoù ouralek eo ar yezhoù finnek-ougrek. |
| lexicalization | bre: yezhoù finnek-ougrek |
| Bulgarian |
| has gloss | bul: Угро-финските езици са подсемейство на уралските езици и се делят на следните езикови групи: угърски, фински (волго-фински и балто-фински), пермски и саамски. Те не произлизат нито от индоевропейските езици, нито от тюркските езици. Техният произход е спорен и до ден днешен. Приема се, че техният език-прародител е говорен на териоторията на днешна европейска Русия и Украйна, както и около планината Урал. |
| lexicalization | bul: Угро-фински езици |
| Catalan |
| has gloss | cat: Les llengües ugrofineses o finoúgriques formen una subfamília de les llengües uralianes. A diferència de moltes de les altres llengües parlades a Europa, les llengües ugrofineses no formen part de la família de llengües indoeuropees. Les llengües uralianes inclouen també les llengües samoièdiques, i alguns lingüistes usen els termes ugrofinès i uralià com a sinònims. Moltes de les més petites llengües ugrofineses estan en perill d'extinció. |
| lexicalization | cat: Llengües finoúgriques |
| lexicalization | cat: llengües ugrofineses |
| Czech |
| has gloss | ces: Ugrofinské jazyky tvoří společně se samojedskými jazyky uralskou jazykovou rodinu. Přestože se jimi mluví na rozlehlých plochách Eurasie, nepatří do rodiny indoevropských jazyků. Termín „ugrofinské“ je však dnes považován za sporný, neboť někteří ligvisté mají zato, že obě podskupiny ugrofinských jazyků, tj. Finsko-Permské jazyky a Ugrické jazyky k sobě mají zhruba stejně daleko, jako k nim má jiná skupina uralských jazyků, jazyky samojedské. Občas se termín ugrofinské jazyky používá též pro celou uralskou jazykovou rodinu. |
| lexicalization | ces: Ugrofinské jazyky |
| lexicalization | ces: ugrofinský |
| Church Slavic |
| lexicalization | chu: Соу́мьскоѫ́грьсци ѩꙁꙑци́ |
| Chuvash |
| has gloss | chv: Финн-угр чĕлхисем (тепĕр тĕрлĕ финн-угор) — Урал чĕлхисем шутне кĕрекен чĕлхе ушкăнĕ. |
| lexicalization | chv: Финн-угр чĕлхисем |
| lexicalization | chv: Финн-угр чěлхисем |
| lexicalization | chv: Финн-укăр чĕлхисем |
| Welsh |
| lexicalization | cym: Ieithoedd Ffino-Wgraidd |
| Danish |
| has gloss | dan: De finsk-ugriske sprog er en gren af den uralske sprogfamilie. Den omfatter to underfamilier, de ugriske sprog og de finsk-permiske sprog. Kun i tre lande er finsk-ugriske sprog officielle: finsk i Finland, estisk i Estland og ungarsk i Ungarn. |
| lexicalization | dan: Finsk-ugriske sprog |
| lexicalization | dan: finsk-ugrisk |
| German |
| has gloss | deu: Die finno-ugrischen Sprachen (auch finnugrische oder ugro-finnische Sprachen) bilden zusammen mit dem samojedischen Zweig die uralische Sprachfamilie. Die finno-ugrischen Sprachen gliedern sich in zwei Zweige: den finnischen und den ugrischen Zweig. Die eine finno-ugrische Sprache sprechenden Völker nennt man Finno-Ugrier oder finno-ugrische Völker. |
| lexicalization | deu: Finno-ugrische Sprachen |
| Esperanto |
| has gloss | epo: Finn-ugraj lingvoj estas unu el du ĉefbranĉoj de urala lingvaro. La alia ĉefbranĉo estas samojedaj lingvoj. Parolantoj de la finn-ugraj lingvoj estas entute 23 milionoj. |
| lexicalization | epo: Finn-ugra lingvaro |
| Estonian |
| has gloss | est: Soome-ugri keeled on uurali keelkonna suurim haru, mille "soome" allharusse kuuluvaid (soome, eesti jt.) keeli kõnelevad rahvad elavad Euroopa põhjaosas ning "ugri" haru keeli kõneldakse nii Doonau jõgikonnas (ungari) kui ka Lääne-Siberis (handi ja mansi keeled). |
| lexicalization | est: soome-ugri keeled |
| lexicalization | est: Soomeugri keeled |
| Faroese |
| lexicalization | fao: Finno-ugrisk mál |
| Persian |
| has gloss | fas: زبانهای فینواوگری نام زیرگروهی از زبانهای اورالی است. بسیاری از زبانشناسان زبانهایی چون مجاری، فنلاندی، استونیایی و شماری دیگر را در این دسته جایمیدهند. برخلاف بیشتر زبانهایی که در اروپا گویشورانی دارد، این زبانها پیوندی با زبانهای هند و اروپایی ندارند. زبانهای سمویدی هم زیرگروهی از زبانهای اورالیاست. پارهای از زبانشناسان اورالی و فین واوگری را برابر هم میدانند. دسته کوچکی از زبانهای فینواوگری با خطر نابودی رودررویند. |
| lexicalization | fas: زبانهای فین و اوگری |
| lexicalization | fas: زبانهای فینواوگری |
| Finnish |
| has gloss | fin: Suomalais-ugrilaiset kielet on uralilaisten kielten toinen päähaara. Uralilaiseen kielikunnan toinen päähaara on samojedikielet. Yhdessä nämä muodostavat uralilaisen kielikunnan. Jotkut kielentutkijat käyttävät termejä suomalais-ugrilainen ja uralilainen toistensa synonyymeinä. Suomalais-ugrilaisten kielten puhujia on maailmassa noin 23 miljoonaa. Pienemmistä suomalais-ugrilaisista kielistä useat ovat uhanalaisia ja vaarassa kuolla sukupuuttoon. Suomalais-ugrilaisten kielten tutkimusta nimitetään fennougristiikaksi. |
| lexicalization | fin: Suomalais-ugrilaiset kielet |
| lexicalization | fin: Suomalaisugrilaiset kielet |
| lexicalization | fin: suomalais-ugrilainen |
| French |
| has gloss | fra: Les langues finno-ougriennes sont parlées en Europe, sur une vaste aire géographique qui va de la mer Baltique et du nord de la Scandinavie jusquà lOural et au Don. Le nombre total de locuteurs de ces langues est estimé à 25 millions de personnes. Toutefois, le nombre de locuteurs varie très fortement selon les langues, allant de 14 millions pour le hongrois jusquà quelques locuteurs isolés pour le live. Un certain nombre de langues finno-ougriennes ont disparu au cours du et plusieurs autres sont menacées dextinction. |
| lexicalization | fra: Langue finno-ougrienne |
| lexicalization | fra: langues finno-ougriennes |
| lexicalization | fra: finno-ougrien |
| Gaelic |
| lexicalization | gla: Fionn-Ungaireach |
| Galician |
| has gloss | glg: As linguas ugrofinesas forman unha subfamilia das linguas urálicas. A maioría dos lingüistas cren que o húngaro, o finés e mailo estoniano, entre outras, deberían incluirse no grupo. |
| lexicalization | glg: linguas ugrofinesas |
| Manx |
| lexicalization | glv: Çhengaghyn Finn-Oogragh |
| Alemannic |
| has gloss | gsw: Di finno-ugrische Sproche ghöre mit de samojedische Sproche zu de uralische Sproche. Si glydere sich in e finnische und e ugrische Zwyg. Am bekannteste ßin uss derre Sprochfamilie Finnisch, Estnisch und Ungarisch. |
| lexicalization | gsw: Finno-ugrische Sprachen |
| lexicalization | gsw: Finno-ugrischi Sproche |
| lexicalization | gsw: Finno-ugrischi Sproch |
| Serbo-Croatian |
| has gloss | hbs: Ugrofinski jezici, grana uralskih jezika koja se sastoji od finske (danas finsko-permjačka) i ugarske podskupine. Obuhvaća 29 jezika koji se govore u europskom dijelu Rusije i djelovima Europe. |
| lexicalization | hbs: Ugro-finski jezici |
| Hebrew |
| has gloss | heb: השפות הפינו-אוגריות הן קבוצה של שפות המדוברות בצפון-מזרח אירופה ובצפון מערב אסיה. השפות המוכרות ביותר במשפחה הזאת הן הונגרית ופינית ועל-שמן נקראת המשפחה כולה. הונגרית ופינית כשלעצמן נמצאות בשני ענפים שונים של המשפחה, והן רחוקות למדי זו מזו, אם כי יש קונצנזוס בקרב הבלשנים בדבר מוצאן המשותף. ההערכה היא שהעמים הדוברים שפות פינו-אוגריות חדרו לאירופה והתיישבו בה בתקופה מאוחרת. בעבר רווחה דעה שדוברי השפות האלה הם צאצאי ההונים שפלשו לאירופה במאות הרביעית והחמישית לספירה, אולם דעה זו כבר איננה מקובלת. |
| lexicalization | heb: שפות פינו-אוגריות |
| Croatian |
| has gloss | hrv: Ugrofinski jezici, grana uralskih jezika koja se sastoji od finske (danas finsko-permjačka) i ugarske podskupine. Obuhvaća 29 jezika koji se govore u europskom dijelu Rusije i djelovima Europe. |
| lexicalization | hrv: Ugro-finski jezici |
| lexicalization | hrv: Ugrofinski jezici |
| Upper Sorbian |
| lexicalization | hsb: Finougriske rěče |
| lexicalization | hsb: Ugrofinske rěče |
| Hungarian |
| has gloss | hun: A finnugor nyelvek az uráli nyelvcsalád nagyobbik csoportja. A finnugor nyelvek közé 15 élő és 2 holt nyelv tartozik. (A dialektus jellegű nyelveket külön számolva összesen 30 nyelv.) Ezek a nyelvek egymással bizonyos rokon vonásokat mutatnak a szerkezetüket és az alapszókincsüket tekintve. A finnugor nyelveket mintegy 24 millió ember beszéli a Kárpát-medencében, valamint Észak-Európa, Kelet-Európa és Nyugat-Szibéria hatalmas kiterjedésű területén. A finnugor nyelvek távolabbi rokoni kapcsolatát állapították meg a Szibériában beszélt szamojéd nyelvekkel. A két nyelvcsoport együtt alkotja az uráli nyelvcsaládot. |
| lexicalization | hun: finnugor nyelvek |
| Indonesian |
| lexicalization | ind: Bahasa Finno-Ugrik |
| Icelandic |
| has gloss | isl: Finnsk-úgrísk tungumál er málaflokkur sem tilheyrir úrölskum tungumálum og skiptist hann í tvo meginhópa, finnsk tungumál og úgrísk tungumál. Þau sem eru af finnskum stofni eru töluð á svæðinu á milli norður Noregs og Hvítahafs, í Finnlandi, í Eistlandi og í vissum hlutum Rússlands. Aðaltungumálið af finnskum stofni er finnska, en hún hefur 5,5 milljónir mælenda í Finnlandi, Svíþjóð, Rússlandi og Bandaríkjunum. Eistneska hefur um 1 milljón mælenda, aðallega í Eistlandi. Um 25.000 manns tala samísku (áður þekkt sem lappneska) í Norður-Skandinavíu. |
| lexicalization | isl: Finnsk-úgrísk tungumál |
| Italian |
| has gloss | ita: Le lingue ugrofinniche ( o finnougriche), sono un gruppo linguistico diffuso soprattutto nell'Europa orientale e settentrionale. Assieme alle lingue samoiede formano la famiglia linguistica uralica. |
| lexicalization | ita: Lingue ugro-finniche |
| lexicalization | ita: lingue ugrofinniche |
| Japanese |
| has gloss | jpn: フィン・ウゴル語派（-ごは）はウラル語族に属する言語群で、ハンガリー語、フィンランド語、エストニア語などを含む。このほかにロシア連邦などに分布する多数の少数民族の言語を含むが、すでに絶滅した言語、現在危機に瀕する言語も多い。シベリア北部のサモイェード語派とともにウラル語族を構成する。 起源 故地はおそらくウラル山脈より西のロシア中央部・北部と考えられ、紀元前3千年紀にさかのぼると考えられる。これはヴォルガ川中流付近に特に多数の言語（ペルム諸語、マリ語、モルドヴィン諸語）が分布していることや、再建された祖語の語彙から示唆されている。この祖語にはインド・イラン語からの借用語（「蜜蜂」「蜂蜜」など）も含み、インド・イラン系民族（スキタイなど）がユーラシアステップに住んでいた時代のものと思われる。スラヴ語派住民が現在のロシアに広がる前、これらの言語はすでにウラル山脈からバルト海に至る範囲に広がっていたと考えられる。これは新石器時代の櫛目文土器文化（Comb Ceramic Culture）の範囲に重なり、これが紀元前4200年から2000年頃のフィン・ウゴル語派の文化に対応すると考えられる。フィン・ウゴル語派は、ウゴル諸語（ウラル山脈東側のユグラ地方［現在のハンティ・マンシ自治管区］の言語と、ハンガリー語からなる）と、フィン諸語（ロシアのウラル以西、フィンランド・バルト海沿岸まで）に分けられ、フィン諸語はさらに多数に分けられる。ウゴルとはマンシ族の旧名で、地名ユグラとともに「ハンガリー」と語源的に関係があるとの説もある。 |
| lexicalization | jpn: フィン・ウゴル語派 |
| Georgian |
| has gloss | kat: ფინურ-უგრული ენები (ასევე ფინურ–მაგიარული, ან მადიარული ენები) წარმოადგენს ურალური ენების ოჯახის სამოედურ შტოს. ფინურ-უგრულ ენებს ორ, ფინურ და უგრულ ენათა შტოდ ჰყოფენ, ხოლო ფინურ-უგრულ ენებზე მოლაპარაკეთ კი ფინურ-უგრელ ხალხებს უწოდებენ. |
| lexicalization | kat: ფინურ-უგრული ენები |
| Komi |
| lexicalization | kom: Финн-йöгра кывъяс |
| Korean |
| has gloss | kor: 핀우그리아어파는 우랄어족에 속하는 언어군으로 헝가리어, 핀란드어, 에스토니아어 등을 포함한다. 이 밖에 러시아 연방 등에 분포하는 다수의 소수 민족 언어를 포함하지만, 이미 멸종한 언어, 현재 위기에 직면한 언어도 많다. 시베리아 북부의 사모예드어파와 함께 우랄어족을 구성한다. |
| lexicalization | kor: 핀우그리아어파 |
| Latin |
| has gloss | lat: Linguae Finno-Ugricae sunt divisio familiae Uralicae linguarum regionum hyperborealium Europae et Asiae. Hanc familiam in duas divisiones separant eruditi, scilicet Finno-Ugricam et Samoiedicam. |
| lexicalization | lat: Linguae Finno-Ugricae |
| Latvian |
| lexicalization | lav: Somugru valodas |
| Limburgan |
| lexicalization | lim: Finoegrische tale |
| Lithuanian |
| has gloss | lit: Finougrų kalbos (fiu - ISO 639-2 kodas) – kalbų grupė, priklausanti Uralo kalbų pošeimiui. Dauguma kalbininkų tiki, kad estų, suomių ir vengrų kalbos turėtų būti įtrauktos į šią grupę. Skirtingai nuo daugumos Europos kalbų, finougrų kalbos nepriklauso indoeuropiečių kalbų šeimai. Daug mažų finougrų kalbų yra ties išnykimo riba. |
| lexicalization | lit: Fino-ugrų kalbos |
| lexicalization | lit: Finougrų kalbos |
| Moksha |
| has gloss | mdf: Суоми-Угронь кяльхне - кяльхне конат сувсихть Уралонь кяльхнень кундьяс. |
| lexicalization | mdf: Суоми-Угронь кяльхне |
| Eastern Mari |
| lexicalization | mhr: Финн-угор йылме |
| Macedonian |
| has gloss | mkd: Фино-угричките јазици се зборувани во северна Европа и северна Азија. Оваа група се дели на две подгрупи и тоа: угрички јазици и фино-пермички јазици. Во оваа грипа спаѓаат јазици: *Угрички јазици **Об угрички *** Хантиски јазик *** Мансиски јазик (Вогулски) * Фино-пермски јазици ** Пермски *** Коми-зиријански јазик *** Коми-пермјачки јазик *** Удмуртски јазик ** Фино-волшки јазици *** Мариски **** Мариски јазик *** Мордвински јазици **** Ерзјански јазик **** Мокшаски јазик *** Исчезнати фино-волшки јазици ****Мерјански јазик (17 век) ****Муромски јазик ****Мешчерски јазик *** Фино-лапски јазици **** Самиски јазици ***** Западни самиски ****** Јужен самиски јазик ****** Уме самиски јазик ****** Луле самиски јазик ****** Пите самиски јазик ****** Северен самиски јазик ***** Источни самиски ****** Каину самиски јазик -исчезнат ****** Кеми самиски јазик -исчезнат ****** Инари самиски јазик ****** Акала самиски јазик -исчезнат ****** Килдински самиски јазик ****** Сколтски самиски јазик ****** Терски самиски јазик **** Балтичко-фински јазици ****** Јужен естонски јазик ******* Воро јазик (вклучувајќи и Сето јазик) *****маенкиели јазик *****квен фински јазик *****ингриски фински јазик)... |
| lexicalization | mkd: Фино-угрички јазици |
| has gloss | mol: Лимбиле Фино-Угриче сунт о субфамилие а лимбилор ураличе, челе маи импортанте фиинд магияра, естона, ши финландеза. Спре деосебире де маӂоритатя лимбилор ворбите ын Еуропа, лимбиле фино-угриче ну апарцин фамилией индо-еуропене. |
| lexicalization | mol: Лимбиле фино-угриче |
| Erzya |
| has gloss | myv: Суо́ми-у́грань кельть — те малавикс келень группась, кона пурнави ды теи тарад уралонь келень семиясонть. Сравтовить Россиянь Масторсо, Суомисэ, Эстэнь Масторсо, Мадяросо ды лия мастортнева. |
| lexicalization | myv: Суоми-угрань кельть |
| Dutch |
| has gloss | nld: De Finoegrische (of Fins-Oegrische) talen vormen een taalfamilie met twee belangrijke takken. |
| lexicalization | nld: Fin-oegrische talen |
| lexicalization | nld: Finoegrische taalfamilie |
| lexicalization | nld: Finoegrische talen |
| lexicalization | nld: Fins-Oegrische talen |
| Norwegian Nynorsk |
| has gloss | nno: Finskugriske språk er ei gruppe språk som består av dei seks vestlegaste greinene av den uralske språkfamilien, nemleg samisk, austersjøfinsk, mordvinsk, marisk, permisk og ugrisk. Den sjuande familien er samojedisk og til saman dannar desse språka den uralske språkfamilien. Tidlegare vart finskugrisk sett på som ein eigen språkfamilie, i dag dominerer det synet at dei uralske språka best kan representerast av ein slags «busk-modell», der dei sju greinene går attende til det uralske urspråket, utan å danne (stabile) urspråk med berre nokre av dei andre seks greinene. |
| lexicalization | nno: Finsk-ugriske språk |
| Norwegian |
| has gloss | nor: Finsk-ugriske språk er en språkgruppe innen den uralske språkfamilien som hovedsakelig tales i skogsbeltet fra og langs elven Ob og vestover. De finsk-ugriske språkene er sammen med baskisk, tyrkisk og maltesisk de eneste språkene i Europa som ikke tillhører den indoeuropeiske språkfamilien. |
| lexicalization | nor: finsk-ugriske språk |
| lexicalization | nor: Finskugriske språk |
| Occitan (post 1500) |
| has gloss | oci: Lei lengas finoogricas son la branca principala dei lengas oralicas (lei doas autrei brancas son lei lengas samoièdas e lo iokaguir). |
| lexicalization | oci: Lenga finoogrica |
| lexicalization | oci: lengas finoogricas |
| Polish |
| has gloss | pol: Języki ugrofińskie – grupa języków w obrębie języków uralskich lub uralsko-jukagirskich (liga uralo-ałtajska). |
| lexicalization | pol: Języki ugrofińskie |
| Portuguese |
| has gloss | por: As línguas fino-úgricas ou fino-ugrianas formam uma sub-família das línguas uralianas. A maioria dos lingüistas entendem que o húngaro, o finlandês e o estoniano, dentre outros idiomas, devem ser incluídos neste grupo. Ao contrário da maioria das línguas faladas na Europa, o grupo fino-úgrico não integra a família indo-européia das línguas. Alguns lingüistas usam os termos "fino-úgrico" e "uraliano" como sinônimos. |
| lexicalization | por: línguas fino-úgricas |
| Quechua |
| has gloss | que: Phinu ugru rimaykuna nisqaqa huk ural rimaykunap huk urin ayllunmi, anti Iwrupapi, chunka suqtayuq rimayniyuq, iskay chunka pichqayuq hunu rimaqniyuqmi. K'askachakuq rimaykunam. |
| lexicalization | que: phinu ugru rimaykuna |
| Romansh |
| lexicalization | roh: Linguas ugro-finnicas |
| Moldavian |
| has gloss | ron: Limbile Fino-Ugrice sunt o subfamilie a limbilor uralice, cele mai importante fiind maghiara, estona şi finlandeza. Spre deosebire de majoritatea limbilor vorbite în Europa, limbile fino-ugrice nu aparţin familiei indo-europene |
| lexicalization | ron: Limbi fino-ugrice |
| lexicalization | ron: Limbile fino-ugrice |
| Russian |
| has gloss | rus: Фи́нно-уго́рские языки́ — группа родственных языков, образующих ветвь в составе уральской языковой семьи. Распространены в России, Финляндии, Эстонии, Венгрии и других странах. Допустимо также произношение и написание «у́гро-фи́нский». |
| lexicalization | rus: Финно-угорские (или угро-финские) языки |
| lexicalization | rus: Финно-угорские (угро-финские) языки |
| lexicalization | rus: финно-угорские языки |
| Scots |
| lexicalization | sco: Finno-Ugrian |
| Slovak |
| has gloss | slk: Ugrofínske jazyky sú vetva uralskej jazykovej rodiny. |
| lexicalization | slk: Ugrofínske jazyky |
| Slovenian |
| has gloss | slv: Ugrofinski jeziki so skupina jezikov, ki skupaj s samojedskimi jeziki tvorijo uralsko jezikovno družino. Govorijo se v Severni Evropi (baltsko-finski jeziki, samijski jeziki), Srednji Evropi (madžarščina), povolških in oburalskih predelih Rusije (mordvinščina, marijščina, permijski jeziki) in zahodni Sibiriji (hantijščina in mansijščina). |
| lexicalization | slv: ugrofinski jeziki |
| Northern Sami |
| has gloss | sme: Suopmelaš-ugralaš gielat ovttás samojedigielain leat uralalaš gielat. Daid uralalaš vuođđogiella hallojuvvui sullii 6000 jagi dassai. Suopmelaš-ugralaš gielaide gullojit omd nuortamearasuopmelaš gielat suomagiella, esttegiella ja gárjilgiella. Lassin leat ee sámegielat, ungárgiella, ja Ruoššas hallojuvvon mari-, komi-, hanti-, ja mansigielat. Dušše suoma-, estte-, ja ungárgielat albmogiin leat iezaset riikkát. |
| lexicalization | sme: Suopmelaš-ugralaš gielat |
| Castilian |
| has gloss | spa: Las lenguas ugrofinesas forman una hipotética subfamilia de las lenguas urálicas. Demográficamente el húngaro, el finés y el estonio son las lenguas más destacadas del grupo. A diferencia de muchas de las otras lenguas habladas en Europa, las lenguas ugrofinesas no forman parte de la familia indoeuropea. |
| lexicalization | spa: Lenguas ugro-finesas |
| lexicalization | spa: lenguas ugrofinesas |
| Saterfriesisch |
| has gloss | stq: Finno-ugrisk is ne Sproakfamilie. |
| lexicalization | stq: Finnisk-ugrisk |
| lexicalization | stq: Finno-ugrisk |
| Swahili (macrolanguage) |
| lexicalization | swa: Lugha za Kifini-Kiugori |
| Swedish |
| has gloss | swe: Finsk-ugriska språk är en grupp till olika grad besläktade språk inom den uraliska språkfamiljen som huvudsakligen talas i skogsbältet från floden Ob och västerut. De finsk-ugriska språken är tillsammans med turkspråken, baskiskan, kalmuckiskan, nentsiska, de kaukasiska språken och maltesiskan de enda språken i Europa som inte tillhör den indoeuropeiska språkfamiljen. I allmänhet är de finsk-ugriska språken kasusrika och använder gärna agglutination. Huvudgrenar av närbesläktat språk inom den heterogenisk finsk-ugriska gruppen är de östersjöfinska, samiska, volgaiska, permiska och ugriska språk. |
| lexicalization | swe: finsk-ugriska språk |
| lexicalization | swe: Finskugriska språk |
| Silesian |
| lexicalization | szl: Ůgrofińske godki |
| Tatar |
| has gloss | tat: Фин-угыр телләре - бертуган телләр төркеме, урал телләре гаиләсенең тармагы. |
| lexicalization | tat: Фин-угор телләре |
| lexicalization | tat: Фин-угыр телләре |
| Turkish |
| lexicalization | tur: Fin-Ugor dilleri |
| Udmurt |
| lexicalization | udm: Финн-угор кылъёс |
| Ukrainian |
| has gloss | ukr: Угро-фінські мови (або фіно-угорські мови) — група мов, яка входить до уральської мовної сімї і поширена частково на своїй прабатьківщині — на Уралі та Поволжі, а частково — у Прибалтиці й Подунавї. |
| lexicalization | ukr: Угро-фінські мови |
| lexicalization | ukr: Угрофінські мови |
| Chinese |
| has gloss | zho: 芬蘭-烏戈爾語族（也譯稱為芬-烏戈爾語族或芬諾-烏戈爾語族）是烏拉爾语系的一支，多数语言学家认为芬蘭语、匈牙利语和爱沙尼亚语都包含在此语族中。与欧洲其他地方使用的语言不同，芬蘭-烏戈爾語族并不属于印欧语系。很多使用人口較少的芬蘭-烏戈爾諸語言都属濒危、接近消亡。 |
| lexicalization | zho: 芬兰-乌戈尔语族 |
